На сьогодні існує досить багато різних підходів, поглядів та означень компетентності. «Компетентність (лат. сompetens — відповідність, здатність) — психолого-соціальна якість, котра означає силу й упевненість і джерелом яких є відчуття власної успішності та корисності. Компетентність сприяє усвідомленню особистісної здатності ефективно взаємодіяти з оточенням», — вважає І. В. Родигіна.
К. Юр’єва розглядає компетентність як здатність особистості кваліфіковано виконувати діяльність чи розв’язувати завдання в різних сферах життя —професійній, соціальній, побутовій тощо.
У новому Державному стандарті поняття «компетентність» вжито в такому значенні:
Компетентність — набута в процесі навчання інтегрована здатність учня, у складі якої знання, уміння, досвід, цінності і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці
Державний стандарт спрямований на формування в учнів таких компетентностей:
1) громадянська компетентність —здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) загальнокультурна компетентність —здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
3) здоров’язбережувальна компетентність— здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
4) інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;
5) ключова компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (рис) особистості, що дає їй можливість ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
6) комунікативна компетентність —здатність особистості застосовувати в конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, які оточують її та перебувають на відстані, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями;
7) міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їхню взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;
8) міжпредметна компетентність —здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, вміння, навички, способи діяльності та відношення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;
9) предметна (галузева) компетентність —набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;
10) проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;
11) соціальна компетентність —здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Немає коментарів:
Дописати коментар